biruchiyart.com.ua


  • some text


 



ВIRUCHIY 021 або “Час, що не втрачено”

04.09 - 18.09.2021

 

З 4 по 18 вересня в місті Приморськ Запорізької області на території Туристичного комплексу «Райдуга» відбудеться міжнародний симпозіум сучасного мистецтва ВIRUCHIY 021 або “Час, що не втрачено», що об’єднає 22 митців з різних куточків України, Республіки Білорусь та Іспанії. 
 
Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва BIRUCHIY («Бірючий») є наймасштабнішою художньою резиденцією України, що засновано 2006 року. За 16 років існування в резиденціях «Бірючого» прийняли участь майже 300 авторів і 14 арт-груп з 19 країн світу: Італії, Франції, Німеччини, Австрії, Чехії, Чорногорії, Нідерландів, Швейцарії, Польщі, Іспанії, Росії, Великобританії, США, Республіки Білорусь, Австралії, Канади, Ізраїлю, Боснії і Герцеговини, Сербії та Казахстану.
За словами організатора резиденції та президента ГО «Спілка Дослідників Сучасного Мистецтва» Геннадія Козуба (Запоріжжя) – «Нові місця – це завжди нові враження та емоції, нові рефлексії авторів. Наш симпозіум завжди був багатонаціональним. Як митці у художній спільноті, так і люди у громадському суспільстві, завжди знаходяться у взаємодії та в пошуку спільних рис, ідей та мрій. Тому від спілкування митців на нових територіях і у нових місцях ми очікуємо цікавий результат, спостерігати за створенням якого або приймати участь в цьому процесі буде дійсно щастям».
 
В програмі мистецької резиденції заплановано проведення безкоштовних для відвідування лекцій, artist talks, презентацій та публічних обговорень суспільно важливих тем, як очно на території туристичного комплексу «Райдуга» так і онлайн на сторінках BIRUCHIY у соціальних мережах.
 
До дня міста Приморська, що святкуватиме свій 200-й день народження 17 вересня 2021 року, планується мультимедійна виставка за підтримки мерії міста.
 

«В пошуках втраченого часу» Марселя Пруста - особистісна, культурна, соціальна панорама великого відрізку французького та європейського соціуму та історії. Персональний досвід, шлях та роздуми дають зрозуміти глобальні події й процеси у тендітному гуманістичному вимірі - головному для європейської цивілізації, до якої належить Україна. Тут Пруст, як і Іммануїл Кант, Томас Манн або Григорій Сковорода стають справжніми провідниками.
 
Україна перебуває в пошуку власної історії. Не ідеологічного історичного наративу - це вже було в більшовицькому та націоналістичному проєктах та залишається у нашому суспільстві ретро-світоглядними течіями без візії майбутнього. Замість підганяти власну історію під певні ідеї чи стандарти, маємо поставитись до неї, як до історії хвороби, де кожна деталь має значення й мусить бути врахована. Інакше не матимемо правдивого діагнозу стану суспільства.
 
З цієї позиції митцям пропонується осягнути персональну історію та історію країни, як насичений час, який, при всьому розмаїтті подій, від трагічних до переможних, не втрачений. Бо все, що відбувалося з нашою країною та її мешканцями, привело нас в наше сьогодні. Інша справа - що робити з цим досвідом? Які висновки ми отримаємо з нього, що візьмемо у майбутнє? Чи потягнемо туди роз‘єднуючі неврози, образи, протистояння та стереотипи політики? Чи створюватимемо нову агору, громадянський консенсус, користуючись досягненнями прогресу заради побудови щастя. Власного, індивідуального, яке не існує без рівноваги з оточуючим світом та людством.
 
Азовське, Чорне море та Крим - формуючі складові багатонаціонального українського менталітету в координатах світу. Саме як реальність, а не ідея або бажання, море присутнє в найдавніших наших письмових пам’ятках, народних казках, легендах, літописах. Ці землі несуть пам’ять різних народів, релігій, державних утворень, існуваня яких врешті вилилося в факт незалежної України. Розмаїтий світ Кримського ханату – важлива частина української державницької традиції. Міграції, війни, депортації, окупації відбувалися в цьому регіоні століттями. Проте корінні народи поверталися на рідну землю, міжкультурний діалог та пам’ять про віки сусідства і взаємодії відновлювала життя. Імперіалістичне насильство не триває вічно, а поразки та горе дають поштовх переосмислити кроки, що до них призвели. Шоби рухатися далі, вибудовувати життєздатне майбутнє. Якщо ти не опускаєш рук, час не буває втрачено.
 
Витвереження розуму, діалог між художниками різних поколінь та напрямків створюють найкращі можливості для мистецької взаємодії та роботи. Результатом її стануть нові візії країни, людини та світу. Відомо ж, що саме мистецтво рухає людство вперед, виявляючі хворобливі чи стагнаційні процеси та явища, сміливо відкриваючи фантазію тому, чого ще не існує.
 
Так, термін “глокалізація”, який використовують нині в світовій економіці та геополітиці, народився саме на території аналізу мистецтва. “Час, що не втрачено” стане візуальним дослідженням української приморської глокальності без етнографізму та ідеологій. Щоб доєдгатися візуальним многоголоссям до міжнародної джазової симфонії на Азовському морі, морі України.
 
Участники проєкту:
 
Сергій Братков (Харків)
Володимир Будніков (Київ) 
Анастасія Буднікова (Київ) 
Артем Волокітін (Харків)
Володимир Гуліч (Запоріжжя) 
Ксав’є Ескала (Барселона, Іспанія)
Олександр Глядєлов (Київ) 
Ілля Ісупов (Київ) 
Олексій Зінченко (Київ)
Жанна Кадирова (Київ) 
Юрій Коваль (Львів) 
Віталій Красносельский (Київ) 
Олексій Кузьмич (Мінськ, Республіка Білорусь)
Настя Лойко (Запоріжжя) 
Олексій Луньов (Мінськ, Республіка Білорусь)
Тетяна Маліновська (Харків)
Ніна Мурашкіна (Барселона, Іспанія) 
Віктор Покиданець (Миколаїв)
Світлана Ратошнюк (Київ) 
Влада Ралко (Київ) 
Денис Рубан (Київ) 
Олексій Сай (Київ) 
Іван Сауткін (Київ) 

БРОНЮВАННЯ НОМЕРІВ ТА ВІДВІДУВАННЯ ЗАХОДІВ:

Туристичний комплекс «Райдуга», м. Приморськ, вул. Курортна, 49

bo.raduga@gmail.com / http://raduga.zp.ua / +38 (067) 614 38 80; +38 (066) 708 14 40

FB @raduga.zp.ua   IG @raduga.zp