KYIV ART WEEK 2017: МИСТЕЦТВО ЗАРАЗ
Вдруге в Києві відбувся інтернаціональний фестиваль сучасного мистецтва «Kyiv Art Week», що пройшов з 4 по 7 травня 2017 року. Подія відбулася під час проведення конкурсу «Євробачення – 2017» у місті Києві. Тиждень мистецтва - актуальний міжнародний формат, що об"єднує найцікавіші мистецькі події в одному місті. Фестиваль пройшов за підтримки Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації. До фестивалю було включено потужну музейна програма, виставки в київських галереях, наукова конференція, концерти та вечірки із залученням найцікавіших музикантів.
Ключовою подією став міжнародний арт-ярмарок «Kyiv Art Fair», участь в якому взялі 23 галереї, що послідовно займаються розвитком та підтримкою сучасного мистецтва в Германії, Україні, Грузії, Польщі, Бразилії («5.6», «ArtSvit», «Karas Gallery», «ArtHuss», «Bereznitsky Aesthetics», «BuyArt Gallery», «Casa Nova Arte», «Chervone Chorne», «Dymchuk Gallery», «HudPromo», «Gamrekeli Gallery», «InVogue», «Kwadrat», «Labirynt», «LerNi Foundation», «Red Square», «Project ArtBeat», «RA Gallery», «Stedley Art Foundation», «Shcherbeko Art Centre», «Zenko Gallery», «VovaTanya Gallery», «Workshop»). Головною локацією фестивалю в 2017 році став бізнес-центр «Торонто-Київ», де на 4200 квадратних метрах розмістівся «Kyiv Art Fair», виставка «Музей приватних колекцій» (куратори Ігор Абрамович, Євген Березницький, Олександр Соловйов) та спецпроект арт-резиденції BIRUCHIY (куратори Георгій Сенченко, Євген Таран). Там само проходилі лекції, на яких виступалі художники та експерти в галузі культури.
Участь у фестивалі взялі Музей історії міста Києва, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний музей «Київська картинна галерея», Національний художній музей України, Національний музей Тараса Шевченка, Музей Івана Гончара.
В цьому році «Kyiv Art Week» об"єднав знакові арт-інституції темою «Мистецтво зараз», щоб продемонструвати гостям фестивалю твори сучасного мистецтва. Місією фестивалю є підтримка іміджу Києва як європейської культурної столиці, сприяння привабливості міста для міжнародного туризму та розвитку унікального мультикультурного діалогу із країнами-сусідами за допомогою мистецтва. Детальніше з програмою фестивалю можна ознайомитись у розділі http://kyivartweek.com/ua/program.
СПЕЦПРОЕКТ BIRUCHIY
«НАРОДЖЕННЯ ТРАГЕДІЇ З ДУХУ МУЗИКИ, АБО ГЕНЕРАЛ-БАС»
Автори та учасники проекту - Інара Багірова, Артем Волокітін, Тая Галаган, Ганна Глибіна, Юрій Коваль, Тетяна Малиновська, Олекса Манн, Юрій Пікуль, Кирило Проценко, Георгій Сенченко, Андрій Стегура, Євген Таран, Валерія Трубіна, Наталья Фаваз, Юрій Шабельников, Ельміра Шемседінова, Наталія Юдіна, Аліна Якубенко.
Куратори - Георгій Сенченко (Київ), Євген Таран (Мюнхен).
Цікаво, що Ніцше супроводжував одне з видань «Народження трагедії» передмовою, яка називалась «Досвід самокритики». У ньому Ніцше присвячує книгу німецькому композитору Ріхарду Вагнеру, а також заявляє, що основною метафізичної діяльності людини є мистецтво. Тільки художній сенс, явний або прихований, зі всіма процесами буття, виправдовує існування світу як естетичний феномен. Своєрідним «виправданням» зайнялася група авторів, безпосередньо причетних до того, що живопис все ще є панівним медіа українського мистецтва. З певною періодичністю живопис потрапляє в світовий тренд, та й любові до «мальовничості» в українському суспільстві хоч відбавляй. Працювати з історією живопису можна не тільки завдяки методу цитування з використанням приставки «пост», а й працюючи з самою природою медіа. Від полотна, фарби й натури нікуди не дінешся,- це база, на основі якої автор вигадує правила подальшої гри.
Георгій Сенченко і Євген Таран запропонували художникам свою версію гри «Море хвилюється раз». Учасники отримали звід правил, згідно з якими художники повинні були якомога швидше перетворитися в живу скульптуру. Малося на увазі, що зафіксовані сцени послужать матеріалом для написання картин. Це дуже спростило організацію роботи - відпала необхідність в натурниках, а від інтелектуальних мук позбавила імпровізація. Натхнення учасники й автори гри черпали в практиці free jazz виконавців, віртуозність яких визначається вмінням відмовитися від партитури й довіритися природі музики. Монолітність акорду імпровізації «Народження трагедії» підтримується трьома позиціями мов жестів, підібраних кураторами. Живі скульптури були задокументовані в фотографіях, які стали кадрами відео, що супроводжується музичною імпровізацією Євгена Тарана. Є всі підстави сподіватися, що ці художні практики будуть якісно збагачувати українське мистецтво весь наступний рік. А, можливо, навіть і десятиліття.
